Главная » 2008»Липень»25 » Буковинці майже не потерпають від його вибухів, а найчастіше задихаються і гинуть від чаду
Буковинці майже не потерпають від його вибухів, а найчастіше задихаються і гинуть від чаду
12:42
Україна здригнулася, коли 13 жовтня 2007 р. в Дніпропетровську від вибуху побутового газу злетів у повітря багатоповерховий будинок. По всій країні тоді прокотилася хвиля перевірок: чи скрізь дбають, аби запобігти подібним катастрофам? За наказом комітету Держгір¬промнагляду його територіальне управління в Чернівецькій області теж провело обстеження суб’єк¬тів господарювання, котрі будують, ремонтують, перевіряють та очищають димові й вентиляційні канали у побутових системах газопостачання.
Чому звернули насамперед увагу на димоходи та ветиляційні канали? Бо, як свідчить статистика, буковинці, використовуючи газ у побуті, зрідка потерпають від його вибухів, але часто задихаються і гинуть від чаду. За останні 5 років дві третини трагічних випадків сталися саме від отруєння чадним газом через несправність димарів і вентиляції та порушення правил користування газом.
У Чернівцях і по всій області роботи з ремонту, перевірки та очищення систем газопостачання виконують ВСТ „Житловик”, ЖРЕП №9 (на закріпленій за ним території в обласному центрі), ВКП „Івас”, що у Кіцмані, та приватні підприємці В.С.Кушнір і В.С.Сироїжко.
Перевірка засвідчила, що тільки чернівецьке підприємство „Житловик” дотримується вимог. Інші ж при обстеженні димових та вентиляційних каналів у приміщеннях новобудов не перевіряють кратності повітрообміну. Іншими словами, не визначають, чи надходить через вентиляцію в приміщення така ж кількість свіжого повітря, яка витрачається при горінні в газових приладах і видаляється через димохід та витяжну вентиляцію. А незнання і недотримання цього призводить до тяжких трагедій.
Приходить людина увечері додому, вмикає газове опалення – вікна і двері щільно зачинені, а іншої вентиляції немає. Повітря з кімнати витрачається при горінні газу, а свіже не надходить – виникає так звана „зворотна тяга” (кімната заповнюється чадним газом) – і людина гине. Таким чином 2003 року отруїлися двоє людей у смт. Неполоківці Кіц¬манського району, троє – в Маршинцях Новоселицького. В різні роки подібні трагедії траплялися і в інших районах, м.Чернівці, Вашківцях.
Під час перевірки з’ясувалося також, що посадові особи ВКП „Івас”, приватні підприємці В.С.Ку¬ш¬нір та В.С.Сироїжко не пройшли навчання і перевірку знань з питань промислової безпеки та охорони праці (таке навчання з видачею відповідних сертифікатів проводить, скажімо, ДП „Чернівецький експертно-технічний центр”), спеціалісти з обслуговування димових і вентиляційних каналів теж не набули знань у спеціальних навчальних закладах.
За результатами перевірок інспектори Держгірпромнагляду видали 9 приписів, призупинили діяльність згаданих підприємств, поки ті не усунули виявлені порушення, та притягли до адміністративної відповідальності 4-х посадових осіб.
Та, як свідчать розслідування трагедій з отруєння чадним газом, винні в цих трагедіях й са¬мі потерпілі. Вони дуже часто, особливо у селах, обминають підприємства й організації, які фахово займаються газифікацією, а чинять на власний розсуд, звертаються за послугами до самодіяльного „дешевшого” слюсаря-сантехніка. Той же не завжди обізнаний з правилами техніки безпеки, не може розрахувати, які потрібні вентиляція чи димохід. Підключив вам додатково водонагрівальну колонку, котел та інший прилад – і будьте здорові! А ви хоч зекономили гроші, зате нажили собі біду.
Скажімо, новоспоруджений будинок нині покійного жителя села Маршинці Новоселицького району А.С.Гульпака було газифі¬ковано за всіма правилами. Однак пізніше господар самовільно змонтував у ванній кімнаті газовий проточний водонагрівач та конвектор з відводом продуктів згорання у димохід, що суворо заборонено. Окрім того, замінив попередній димохід новим із силікатної цегли, частково перекрив його канал вмурованими на різній висоті металевими пластинами, залишивши отвори для відводу продуктів згорання площею лише приблизно 2-4 кв. см. І без того завузький отвір був завалений уламками силікатної цегли, яка руйнувалася кислотним конденсатом, що утворювався сполученням дощової води з вуглекислим газом. Усе це й призвело до отруєння А.С. Гульпака та членів його сім’ї чадним газом.
Ми не випадково наводимо ці технічні подробиці. Діючими в державі нормами забороняється споруджувати димарі з силікатної цегли, бо вона швидко руйнується і осипається, завалюючи канал. Так само ненадійні димарі з керамблоку – через велику кількість щілин, що за недостатньої вентиляції призводить до зворотної тяги і заповнення житлового приміщення чадним газом. Саме з цієї причини 2006 року задихнулися двоє чернівчан у квартирі на Головній, 180. А нещільних, пошкоджених димарів у обласному центрі, особливо у старому житловому фонді, сотні. ВСТ „Житловик” нині може обладнати такі димоходи новим ефективним ущільнюючим покриттям, яке забезпечить надійне димовідведення на багато років. Однак у ЖРЕПах міста для цих потреб виділяється дуже мало коштів. Через недостатнє фінансування, замовлення на реконструкцію димарів щороку виконують ледве на 60-70 відсотків. Оновлюються фасади будинків, мостять скрізь плитку – влада дбає про красу! А про безпеку життя людей хто подбає?..
Нещодавно експерти Чернівецького експертно-технічного центру повернули на доопрацювання проект газифікації адмін¬приміщень СТК ТСОУ, розташованих на вулиці Центральній у смт. Глибока. Окремі блоки вентиляції в нім узагалі не відображені. Не подбав про те проектант, не подбає, можливо, й будівельник. А хто відповідатиме, якщо через недбалість загинуть люди? Чи потрібен їм такий газ?!
Анатолій ЧАБАН.
По всій країні тоді прокотилася хвиля перевірок: чи скрізь дбають, аби запобігти подібним катастрофам? За наказом комітету Держгір¬промнагляду його територіальне управління в Чернівецькій області теж провело обстеження суб’єк¬тів господарювання, котрі будують, ремонтують, перевіряють та очищають димові й вентиляційні канали у побутових системах газопостачання.
Чому звернули насамперед увагу на димоходи та ветиляційні канали? Бо, як свідчить статистика, буковинці, використовуючи газ у побуті, зрідка потерпають від його вибухів, але часто задихаються і гинуть від чаду. За останні 5 років дві третини трагічних випадків сталися саме від отруєння чадним газом через несправність димарів і вентиляції та порушення правил користування газом.
У Чернівцях і по всій області роботи з ремонту, перевірки та очищення систем газопостачання виконують ВСТ „Житловик”, ЖРЕП №9 (на закріпленій за ним території в обласному центрі), ВКП „Івас”, що у Кіцмані, та приватні підприємці В.С.Кушнір і В.С.Сироїжко.
Перевірка засвідчила, що тільки чернівецьке підприємство „Житловик” дотримується вимог. Інші ж при обстеженні димових та вентиляційних каналів у приміщеннях новобудов не перевіряють кратності повітрообміну. Іншими словами, не визначають, чи надходить через вентиляцію в приміщення така ж кількість свіжого повітря, яка витрачається при горінні в газових приладах і видаляється через димохід та витяжну вентиляцію. А незнання і недотримання цього призводить до тяжких трагедій.
Приходить людина увечері додому, вмикає газове опалення – вікна і двері щільно зачинені, а іншої вентиляції немає. Повітря з кімнати витрачається при горінні газу, а свіже не надходить – виникає так звана „зворотна тяга” (кімната заповнюється чадним газом) – і людина гине. Таким чином 2003 року отруїлися двоє людей у смт. Неполоківці Кіц¬манського району, троє – в Маршинцях Новоселицького. В різні роки подібні трагедії траплялися і в інших районах, м.Чернівці, Вашківцях.
Під час перевірки з’ясувалося також, що посадові особи ВКП „Івас”, приватні підприємці В.С.Ку¬ш¬нір та В.С.Сироїжко не пройшли навчання і перевірку знань з питань промислової безпеки та охорони праці (таке навчання з видачею відповідних сертифікатів проводить, скажімо, ДП „Чернівецький експертно-технічний центр”), спеціалісти з обслуговування димових і вентиляційних каналів теж не набули знань у спеціальних навчальних закладах.
За результатами перевірок інспектори Держгірпромнагляду видали 9 приписів, призупинили діяльність згаданих підприємств, поки ті не усунули виявлені порушення, та притягли до адміністративної відповідальності 4-х посадових осіб.
Та, як свідчать розслідування трагедій з отруєння чадним газом, винні в цих трагедіях й са¬мі потерпілі. Вони дуже часто, особливо у селах, обминають підприємства й організації, які фахово займаються газифікацією, а чинять на власний розсуд, звертаються за послугами до самодіяльного „дешевшого” слюсаря-сантехніка. Той же не завжди обізнаний з правилами техніки безпеки, не може розрахувати, які потрібні вентиляція чи димохід. Підключив вам додатково водонагрівальну колонку, котел та інший прилад – і будьте здорові! А ви хоч зекономили гроші, зате нажили собі біду.
Скажімо, новоспоруджений будинок нині покійного жителя села Маршинці Новоселицького району А.С.Гульпака було газифі¬ковано за всіма правилами. Однак пізніше господар самовільно змонтував у ванній кімнаті газовий проточний водонагрівач та конвектор з відводом продуктів згорання у димохід, що суворо заборонено. Окрім того, замінив попередній димохід новим із силікатної цегли, частково перекрив його канал вмурованими на різній висоті металевими пластинами, залишивши отвори для відводу продуктів згорання площею лише приблизно 2-4 кв. см. І без того завузький отвір був завалений уламками силікатної цегли, яка руйнувалася кислотним конденсатом, що утворювався сполученням дощової води з вуглекислим газом. Усе це й призвело до отруєння А.С. Гульпака та членів його сім’ї чадним газом.
Ми не випадково наводимо ці технічні подробиці. Діючими в державі нормами забороняється споруджувати димарі з силікатної цегли, бо вона швидко руйнується і осипається, завалюючи канал. Так само ненадійні димарі з керамблоку – через велику кількість щілин, що за недостатньої вентиляції призводить до зворотної тяги і заповнення житлового приміщення чадним газом. Саме з цієї причини 2006 року задихнулися двоє чернівчан у квартирі на Головній, 180. А нещільних, пошкоджених димарів у обласному центрі, особливо у старому житловому фонді, сотні. ВСТ „Житловик” нині може обладнати такі димоходи новим ефективним ущільнюючим покриттям, яке забезпечить надійне димовідведення на багато років. Однак у ЖРЕПах міста для цих потреб виділяється дуже мало коштів. Через недостатнє фінансування, замовлення на реконструкцію димарів щороку виконують ледве на 60-70 відсотків. Оновлюються фасади будинків, мостять скрізь плитку – влада дбає про красу! А про безпеку життя людей хто подбає?..
Нещодавно експерти Чернівецького експертно-технічного центру повернули на доопрацювання проект газифікації адмін¬приміщень СТК ТСОУ, розташованих на вулиці Центральній у смт. Глибока. Окремі блоки вентиляції в нім узагалі не відображені. Не подбав про те проектант, не подбає, можливо, й будівельник. А хто відповідатиме, якщо через недбалість загинуть люди? Чи потрібен їм такий газ?!
Анатолій ЧАБАН.
